Поки вся країна живе в умовах війни, щодня здригаючись від сирен та новин про ворожі обстріли, існує ще одна небезпека, яка забирає життя українських дітей тихо й буденно — на дорогах.

Останні роки українці навчилися жити в стані постійної тривоги. Батьки щоранку перевіряють новини, аби дізнатися, чи не летять «Шахеди» на їхнє місто. Діти знають, де знаходиться укриття, як поводитися під час повітряної тривоги. Держава витрачає мільярди гривень на системи захисту, адже росія прийшла на нашу землю вбивати.

Та, на жаль, поруч із війною видимою триває ще одна — «невидима війна» на дорогах України. І тут відповідальність лежить уже не на ворогові, а на кожному з нас.

За даними Офісу Генерального прокурора, станом на грудень 2025 року внаслідок російської збройної агресії загинуло 677 українських дітей. Але є ще одна страшна статистика: від початку повномасштабного вторгнення у дорожньо-транспортних пригодах на українських дорогах загинуло 678 дітей. Лише у 2025 році країна втратила 202 дитячі життя через ДТП.

Вдумаймося в ці цифри. Від початку повномасштабної війни на дорогах загинуло більше дітей, ніж від російських ракет. У той час, коли кожне життя безцінне, ми самі робимо країну небезпечнішою для власних дітей.

Уявіть авіакатастрофу пасажирського літака — це трагедія світового масштабу. А тепер уявіть літак, повністю заповнений дітьми. Саме таку страшну ціну вже заплатила Україна через людську необережність, перевищення швидкості, нехтування правилами дорожнього руху та байдужість.